23 лютого 2012, 01:33 — Починай міняти в собі те, що хочеш змінити навколо
Рада, що Ви завітали на мій сайт! Це простір щасливої вільної людини.
Запрошую Вас у подорож світом моїх ідей та фантазій. Зазирнути у минуле яскравих вражень та корисного досвіду.
Сподіваюся, Вам буде цікаво!
Не бійтеся залишати старе! Відмовившись від того, що вас однозначно напружує відкриває незлічені нові і цікавіші можливості.
Цієї зими випробувала цей «закон» на власній шкурі. Більше, ніж пів року мене мучили вагання: чи продовжувати займатися тим, що я роблю чи починати новий етап в житті ...
Гадаю, влада – це віагра. Вона збуджує найнижчі інстинкти. Трохи наситившись владою відчуваєш себе «державним гігантом». І відразу починаєш зраджувати ...
Згадую університет: стою в книгарні «Буква» на Тараса Шевченка, жадібно вишукую правничу літературу, книжки з психології, управління… Юридичний факультет закінчила з червоним дипломом, створила дві потужні студентські організації...
- А яка ж була людина!!! – кажемо чуючи звістку про смерть знайомої людини.
Про небіжчика говорять добре або нічого. Так нас навчили з дитинства. Навчили говорити для маскування своєї людської природи ...
Мабуть, прийнято розпочинати свій блог словами «Яка я рада, що я нарешті це зробила і почала вести свій блог!». Але в мене так не вийде. Писати я почала в листопаді. І так сталося, що саме в цей час померла моя прабабуся. Їй було 95 років. Взагалі період пізньої осені – жовтень-листопад є важким для мене. Протягом 5 останніх років кожного року саме в проміжок з 21 жовтня до 10 листопада я втрачала близьких людей … Тому і роздуми мої про смерть, про вічне. Ділюся ними з вами ...
Буду вдячна за коментарі! Пишіть.