е думала, що буду в житті писати щось більше кандидатської дисертації (яку так і не почала писати). Та 2009 рік змінив мене. Писати почала завдяки неприємностям, розчаруванням, пригніченням, що пережила. А бажання писати правду, писати те, що в тебе на душі, а не те, що модно і що ти думаєш хочуть почути інші, з’явилося після навчання в Густава Водічки. За що дуже вдячна! Читайте. Судіть. Коментуйте.
Великі політики
Державотворення
Економіка
Економінка
Енергетика
Життя
Здоровя
Інформаційне суспільство
Креатив
Культура
Лідерство
Мерітократія
Національна ідея
Респонсизм
Соціальний капітал
Суспільство-громада
Управління
Управління містом
Азія архетип Білл Гейтс бренд бренд України Бутан Вальдемар Домбровський Вінниця ГМО Григорій Сковорода Громада Грузія Економіка Еліта Індія Інновації Китай Кові Команда Креативний клас Криза Маркетинг 3.0 Махатма Ганді Мексика мирний опір Народний капіталізм Національна безпека Нобеліати нові лідери Особистий бренд політика Польща Президент Реклама Сергій Гайдай Сінгапур Смерть Солідарність Соціальний капітал Українка Успіх Чехія Чилі Щеплення ЮАР Японія
Мені не дає спокою от-такий нелогічний ланцюжок: Ми громадяни України - значить її власники. Кожен власник отримує прибутки від своєї власності.
У власності держави Україна (читаємо - "у нашій спільній сумісній власності") є корисні копалини,землі,дерпідприємства,дороги,курорти... Ними управляється неефективно. Управління одним холдингом Ахметова,що має в десятки разів менше власності,ніж держава Україна дає прибутку як 1/3 держбюджету України.
В той же час держбюджет України формується із податків її власників (тобто, нас з вами).
Виходить, нас "кидають" двічі: перший раз, коли ми не отримуємо прибутки від нашої власності. І другий раз, коли ми оплачуємо роботу тих, хто нею неефективно управляє і ще й дерибанить все собі в кишеню.
І кому потрібна така "демократія"? Народу де-юре сказали, що він свої права "делегував" "народним обранцям", а де-факто забрали власність і ще заставляють оплачувати "обранців".
ХОЧУ ЗНОВУ СТАТИ ГОСПОДАРЕМ У СВОЇЙ КРАЇНІ! Отримувати прибутки від спільної сумісної власності, які в тому числі і наповнюватимуть бюджет і не платити податків.
Кров пролита за національність або віддана за батьківщину – потужний системоутворюючий елемент будь-якої спільноти. Це те, що заставляє почуватися одним народом, що дає поштовх боротися за незалежність, дає поштовх діяти та творити для своєї держави. Це найпотужніший мобілізаційний фактор.
І ми українці та громадяни України маємо про це пам’ятати. Дивитися не у сторону спекуляції тої чи іншої політичної сили, яка працює на свій «електорат», а дивитися на сторінки історії і гордитися, що були ті, хто віддавав життя за те, що ми маємо зараз – незалежну Українську державу.
Чемпіонати з футболу, олімпіади, інші спортивні змагання світового рівня – це завжди шанс, в першу чергу, для малого і середнього бізнесу, енергійних, креативних людей за невеликий проміжок часу накопити капітали для того, щоб після змагань розширювати або розпочати свою справу.
Отже, як можна заробити на Євро-2012? ...
Жінка із табличкою «Помогите, в сина рак» на Майдані Незалежності, перегнута бабуся на Контрактовій площі, діти-циганчати на Петрівці, декілька знедолених при вході в церкву … Ці обличчя звертаються до тебе щодня просячи про домопогу. Сьогодні мені стало дуже шкода одну таку бабусю і дала їй декілька копійок...
Патерналізм – це віра в те, що держава вирішить усі проблеми за громадян.
Аби кожен з нас перестав чекати на чергового месію чи диво, що врятує країну, а повернувся б до місця, де він живе і почав нарешті вирішувати свої власні малюсінькі, шкурні проблеми – в країні б все було добре.
Ми вечеряли з знайомими в китайському кафе. Великий круглий стіл, посередині стійка, яка крутиться, щоб «транспортувати» їжу по столі і смачна справжня китайська їжа. Здавало б ся, мав бути хороший вечір у хорошій компанії «київських львів’ян» ...
Буду вдячна за коментарі! Пишіть.