е думала, що буду в житті писати щось більше кандидатської дисертації (яку так і не почала писати). Та 2009 рік змінив мене. Писати почала завдяки неприємностям, розчаруванням, пригніченням, що пережила. А бажання писати правду, писати те, що в тебе на душі, а не те, що модно і що ти думаєш хочуть почути інші, з’явилося після навчання в Густава Водічки. За що дуже вдячна! Читайте. Судіть. Коментуйте.
Великі політики
Державотворення
Економіка
Економінка
Енергетика
Життя
Здоровя
Інформаційне суспільство
Креатив
Культура
Лідерство
Мерітократія
Національна ідея
Респонсизм
Соціальний капітал
Суспільство-громада
Управління
Управління містом
Азія архетип Білл Гейтс бренд бренд України Бутан Вальдемар Домбровський Вінниця ГМО Григорій Сковорода Громада Грузія Економіка Еліта Індія Інновації Китай Кові Команда Креативний клас Криза Маркетинг 3.0 Махатма Ганді Мексика мирний опір Народний капіталізм Національна безпека Нобеліати нові лідери Особистий бренд політика Польща Президент Реклама Сергій Гайдай Сінгапур Смерть Солідарність Соціальний капітал Українка Успіх Чехія Чилі Щеплення ЮАР Японія
Для сатьяграхі важливо почати боротьбу з переговорів, бо цим самим він дає усвідомити супротивнику, що готовий до взаєморозуміння. Якщо не вдасться залагодити конфлікт за допомогою переговорів, супротивнику слід запропонувати арбітраж — третейський суд третьої сторони, яку обидві конфліктуючі сторони поважають і рішення якої зобов’язуються виконати. Цією третьою стороною може стати інша нація, суспільна інституція, індивід чи група.
Якщо не дали бажаних наслідків перші дві форми, починається агітація та вуличні демонстрації, які врешті закінчуються ультиматумом: «Виконайте наші мінімальні умови, або ми будемо змушені вдатися до жорсткіших методів сатьяграхи». Ультиматум є не погрозою, а повідомленням про плани та наміри сатьяграхі.
До радикальних форм Ганді зараховував гарталь, страйк і загальний страйк, пікетування, дхарну і гізрат.
За аналогією з індійським транспортним засобом з низькою вартістю транспортування - джугад, винахідливість Індії сфокусована на тому, як бути швидким і дешевим. Сьогодні Індія є тим джерелом нових ідей, які надзвичайно актуальні саме в часи сучасної економічної ситуації.
На мою думку, протягом наступних 10-15 років відбуватиметься суттєвий зсув парадигми менеджменту із Західної на Східну. Такий зсув у 90-х роках спричинили японські компанії, які популяризували «6 Сигма», Заощадливе виробництво і т.д. А зараз ми говоримо, наприклад, про Стратегію Блакитного Океану» - підхід, який створив корейський професор Чан Кім, один із ТОП-5 бізнес-мислителів світу. Інший приклад – бізнес-школа CEIBS у Шанхаї, яка займає 11-у сходинку у рейтингу Financial Times. Очевидно, що там створюватимуться власні інтелектуальні продукти та просуватимуться свої бізнес-видання, які можуть стати достойними конкурентами сьогоднішньому Harvard Business Review.
Буду вдячна за коментарі! Пишіть.
